Все записи автора Роман

Альтернативное использование труб ПВХ в интерьере, декоре, НА ДАЧЕ

Удивительные светильники из обычных труб, хорошее занятие для тех, кто пережил ремонт и хочет немного расслабиться — настоящий творческий релакс. Автор этих светильников Ademar Rocha для изготовления использовал ручную дрель с набором различных насадок, и строительный фен, который  помогает придать подрезанным частям изогнутую форму.

102655875_3518263_1 102655880_3518263_hgfi 102655879_3518263_5102655878_3518263_4 102655877_3518263_3 102655876_3518263_2

 

 

О ТОМ КАК СДЕЛАТЬ ВЕШАЛКУ ДЛЯ ОДЕЖДЫ ИЗ САНТЕХНИЧЕСКИХ ТРУБ

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Вам понадобится:

  • 4 х труб 120см
  • 2 х трубы 40 см
  • 4 х трубы 20 см
  • 6 х тройника
  • 4 х локти
  • 4 х соски (!)
  • 2 х розеток
  • 2 х заглушки
  • гаечный ключ
  • сантехническмй клей
  • черная эмаль (опционально)

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Соберите верхние углы

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Вертикальная сообщение: Присоедините 120см длинную трубку и 40см длинную трубку вместе с сокетом

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Соедините две базы вместе с 120см длинной трубой. Ввинтите вертикальные трубы с  основанием.

garment-rack-finished-630x1024

Наконец, ввинтите  горизонтальную верхнюю трубу.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Продолжаем использовать трубы для воплощения идей!!!!

Подставка для ноутбука

121067573_SRS__17_ 121067574_SRS__18_

 

Уличный стульчик для деток

121067566_SRS__10_

 

Какой оригинальный и удобный!

121067579_SRS__22_

Отличная идея для дизайна интерьера

121067594_SRS__38_

Держатель для мелочевки

121067588_SRS__32_

Пожалуйста, мини бар к вашим услугам

121067591_SRS__35_

И немного красоты:

121067592_SRS__36_ 121067593_SRS__37_ 121067595_SRS__39_

Догадались, что это?
.
.
.
.

светильник!!

121067698_SRS__49_

АААА!! Класс!

121067699_SRS__50_ 121067700_SRS__51_

А здесь в ход пошли уже канализационные трубы. И котик может в любое время помышковать.

121067703_SRS__54_

Для цветов и рассады

121067707_SRS__58_

Разборные уличные палатки и шатры из пластиковых труб

121067713_SRS__64_ 121067715_SRS__66_

Dasparkhotel — отель из канализационных труб

Dasparkhotel — отель из канализационных труб

РОБОТЫ ИЗ САНТЕХНИЧЕСКИХ ТРУБ

1259247583_main

Хорватский художник и большой фанат роботов Роберт Матизьяк (Robert Matysiak) создает уникальные роболампы. Он их делает из кусков сантехнических труб и раскрашенных ламп накаливания. Лампы имеют размеры от 15 см до полуметра и имеют названия типа «Онго», «Сага», «Окона».

1259247655_msq898i1 1259247652_vdfsbotq 1259247646_pvg9rp9r 1259247645_l5zewj3y 1259247640_b539i1vr1259247637_159r85f4 1259247619_v1amdpjq 1259247590_kanpg8m5 1259247586_g6v4xyri1259247585_y4o1gkhy 1259247570_lfl3kru5 1259247556_2p10ni5e

Выбор и применение труб ПВХ

Особенностью канализационных труб при выборе являются не совсем привычный критерий — толщина стенки. Это вытекает из того, что безнапорные трубы, а большая часть канализационных систем — безнапорная, нет необходимости выбирать по внутреннему давлению. Единственный разумный подход заключается в обеспечениидостаточной прочности стенок трубы для того объема жидкости, который будет заполнять ее, и возможные механические воздействия со стороны внешней среды. По таким соображениям при выборе канализационных труб учитывают два параметра:

  • внутренний диаметр, который должен обеспечить прогнозируемый объем стоков;
  • толщину стенки для обеспечения достаточной механической прочности от превратностей судьбы.

trybu-pvh

Внутренняя канализация

Для внутренней канализации, как правило, применяют трубы ПВХ, имеющие серый цвет. Их характерные особенности:

  • гладкостенные;
  • соединение — раструб;
  • линейка популярных размеров: диаметры — 32, 40, 50 и 110 мм, длины от 315 до 3000 мм;
  • толщина выбирается из условий жесткости, но как требование для самотечных систем не бывает меньше 1,8 мм.

rehau10-1

Наружная канализация

Трубы оранжевого или желтого цвета предназначены для наружной прокладки и эксплуатируются в более жестких условиях, поэтому для них по каждому диаметру имеется свой перечень толщин стенки. Так, например, данные для диаметра 200 мм:

  • для легких условий жесткости (SN 2) с глубиной залегания до 4 м, толщина стенки 3,9 мм;
  • для средних условий жесткости (SN 4) с глубиной залегания до 6 м, толщина стенки 4,9 мм ;
  • для тяжелых условий жесткости (SN 8) с глубиной залегания до 8 м, толщина стенки 5,9 мм.

Такие же табличные данные имеются и для других диаметров. При проектировании канализационных систем они и принимаются во внимание.

rizaya_kanal_truba

Монтаж и ремонт канализационного стояка своими силами

Канализационная система присутствует в каждом доме: и многоэтажном, и частном. Основным элементом этой системы является центральный канализационный стояк, к которому присоединяются отводы от сантехнических изделий и иного оборудования, использующего воду.

Zakreplennyj-stoyak-kanalizatsii Типичный канализационный стояк из пластиковых труб

МОНТАЖ КАНАЛИЗАЦИОННОГО СТОЯКА

В многоквартирном доме монтаж стояка канализации производится специалистами. В частном доме установку этого элемента системы можно производить самостоятельно.

Что необходимо приготовить

Перед началом установки стояка требуется подготовить:

  • пластиковую трубу нужной длины. Диаметр канализационного стояка зависит от объема сточных вод. Он должен составлять не менее 110 мм;
  • манжеты для перехода с пластика на чугун и обратно (необходимо для замены стояка в городской квартире);
  • крестовины, тройники и другие фитинги, необходимые для сборки стояка и подключения всех необходимых элементов системы;
  • компенсационный патрубок;
  • ревизия;
  • хомуты для крепления устройства к стене;
  • герметик для надежного обустройства соединений труб и фитингов;
  • штукатурка, необходимая для заделывания образовавшихся отверстий в стенах и на крыше.

Среди оборудования, которое необходимо для проведения монтажных работ, можно выделить:

  • защитные очки и перчатки для монтажника;
  • болгарка;
  • может потребоваться перфоратор;
  • молоток и зубило;
  • лестница;
  • отвертки.

Схема проведения установки

Если в квартире происходит замена канализационного стояка, то работы по установке нового оборудования следует начинать с демонтажа старой системы. Для этого необходимо выполнить такие действия:

  1. предупредить соседей, чтобы они не пользовались канализацией во время проведения работ, и перекрыть воду;
  2. в верхней и нижней части старого стояка сделать надпилы приблизительно на половину диаметра;

Demontazh-starogo-stoyaka

 Обрезка старого стояка канализации
  1. после нескольких ударов по трубе она должна быстро разломиться, после чего остатки трубы будет легко удалить;
  2. оставшиеся участки требуется тщательно очистить от грязи и налета;
  3. для предотвращения запаха и иных неприятных эффектов открытые участки трубы рекомендуется закрыть полиэтиленовой пленкой.

мастер

Все работы по демонтажу надо производить аккуратно, не допуская        сильных ударов по трубе, способных привести к ее расколу и повреждениям у человека.

 

Установка нового стояка включает в себя следующие этапы:

  1. на остатки чугунного стояка надеваются резиновые манжеты для надежного соединения с пластиком;
  2. к манжетам крепятся пластиковые тройники и переходники;

Montazh-perehodnika

Установка переходника в резиновую манжету

 

  1. осуществляется предварительная сборка канализационного стояка с установкой ревизии (специальное отделение для проверки системы) и иных необходимых элементов;

Pered-ustanovkoj-detali-neobhodimo-primerit

Сборка и примерка канализационного стояка перед окончательной установкой

 

  1. к стенам крепятся хомуты – держатели стояка. В обычной квартире достаточно установить 2-3 крепления;

collage1

Установка хомутов и креплений

 

  1. в тройник помещается компенсационный патрубок, необходимый для обустройства надежного соединения пластиковых труб;
  2. производится окончательная установка стояка и крепление системы к стене;
  3. все стыки дополнительно герметизируются.

мастер

Если монтаж стояка производится в загородном доме, то установщику необходимо правильно обустроить переходы стояка через стены, потолок и крышу. Для этого применяются специальные фитинги, а место прохода укрепляется цементом и специальным картоном.

 

blesk

Переход канализационного стояка через перекрытия. При правильной установке и пошаговом выполнении указанной схемы канализационный стояк будет функционировать длительное время.

 

Історія водовідведення Києва

1
У зв’язку з бурхливим розвитком Подолу незабаром постало питання про реконструкцію каналізаційних мереж Нижнього міста. У 1912 р. на теренах Введенської каналізаційної станції було збудовано нову плунжерну каналізаційну насосну станцію, будівля якої збереглася дотепер.

Зараз, до речі, весь комплекс будинків і спо¬руд служби каналізації по вул. Введенській, 23 віднесено до пам’яток історії і архітектури і охороняється державою.

На станції спочатку було встановлено два спарених плунжерних насоси подвійної дії московського заводу «Густав Лист» (згодом «Борец») продуктивністю по 200 м3/год кожний. Насоси приводилися в дію двома дизелями по 60 к.с. (один – Коломенського заводу, інший – німецької фірми «MAN»).

5
Машинний зал Подільської плунжерної насосної станції (макет)

4
Поряд з машинним відділенням було збудовано новий збірний цегляний резервуар зі значним заглибленням, розрахований на перспективний розвиток. Об’єм резервуара понад 250 м3. Резервуар мав чотири відділи (камери), перекриті цегляним склепінням.

Крім нової станції, збудовано й нові самоплинні колектори:

Глибочицький по вул. Глибочицькій від дріжзаводу до насосної станції, діаметром 200–300–350 мм, з керамічних труб загальною довжиною 2360 м (1906 р.);

Кирилівський по вул. Кирилівській (нині вул. Фрунзе) від вул. Петропавлівської на Куренівці до насосної станції, діаметром 200–350–400 мм, з керамічних труб довжиною 4900 м (1909 р.);

Почайнинський по вул. Почайнинській від вул. Набережно-Хрещатицька до насосної станції, діаметром 200 мм, з керамічних труб довжиною 1000 м (1912 р.).

Облаштування цих трьох найголовніших колекторів дозволило забезпечити самоплинне каналізування практично всього Подолу з ліквідацією трьох ежекторних станцій, що були перехоплені в Почайнинський колектор.

Стара Введенська насосна та компресорна станції були демонтовані, а будинок станції (зберігся до сьогодні) був переобладнаний під виробничі та житлові приміщення для персоналу.

Нова Подільська плунжерна насосна станція помпувала стічні води до Головного напірно-самоплинного Подільсько-Куренівського колектора, що подавав стічні води на поля зрошення.

До того ж часу продовжували працювати самонапірні Вознесенський та Андріївський колектори.

В цілому за перше десятиріччя XX ст. було збудовано понад 80 км каналізаційних мереж. Загальна довжина мереж до кінця 1912 р. сягнула понад 150 км і залишалася практично незмінною до революції 1917 р.

Таким чином період з 1900 по 1912 р. став часом другого народження київської каналізації. Характерною особливістю цього періо¬ду її розвитку було те, що досить часто він гальмувався приватними інтересами землевласників. Так було, коли треба було прокласти колектор землями одного з київських купців. Він вимагав за таке прокладання величезну суму компенсації, на що, звичайно, міська влада піти не могла.

Те ж саме сталося, коли треба було прокласти каналізацію по землях, що належали Києво-Печерській лаврі. Адміністрація лаври відмовила у проведенні будь-яких робіт на цих землях.

ЗАТИШШЯ ПЕРЕД БУРЕЮ

Період з 1913 по 1917 р. виявився відносно спокійним для каналізаційного господарства міста, особливо на тлі попередніх років.

Однак це не означає, що нічого не робилося для його подальшого розвитку та вдосконалення. Місто продовжувало бурхливо зростати, отже, зростали і його інженерні комунікації. Зокрема було збудовано каналізаційні магістралі по вулицях Керосинній (d = 200 мм, 1914 р.), Лагерній (d = 150 мм, 1916 р.), Відрадній (d = 150 мм, 1914 р.), Печенігівській (d = 200 мм, 1914 р.), Половецькій (d = 200 мм, 1914 р.), Сирецькій (d = 200 мм, 1914 р.), Татарській (d = 200 мм, 1914 р.), а також по Кмитовому яру (d = 200 мм, 1914 р.) та Солом’янський колектор (d = 300 мм, 1914 р.) тощо.

У зв’язку з розширенням меж міста будівництво велося в цей час переважно не в центрі міста, а на його околицях.

Багато уваги приділялося тоді вдосконаленню роботи Куренівських полів зрошення, а також підтримці нормальної роботи викидного колектора в Дніпро, який спричинив чимало прикрощів, особливо в період повені.

Так у 1914 р. сильною течією Дніпра підводну частину колектора було частково зруйновано. На світлинах тих часів зафіксовані моменти відновлення колектора.

Для захисту його від подальших руйнувань були виконані значні обсяги робіт для закріплення берега та дна Дніпра в районі випуску. Для цього на березі збирався пліт з деревини. На ньому плелися з лози кліті, які завантажувалися гранітним бутом до повного опускання всієї конструкції на дно ріки. Крім того, в місці випуску щороку накопичувалося багато осаду. Для очищення від нього застосовувалися річкові землесоси – рефулери.

3

2

7

6

Значна увага приділялася також подальшому вдосконаленню взаємин міської служби каналізації з абонентами. У 1914 р. за розпорядженням Київського міського голови були надруковані окремою брошурою «Обязательные постановления об устройстве и содержании канализационных сооружений в усадьбах и о пользовании городской канализацией для удаления нечистот» в м. Києві.

До цього офіційного документа додавалися також «Технические условия для проектирования и устройства канализации в отдельных владениях г. Киева». Одночасно скасовувалася Постанови Міської думи від 1910 р. та 1912 р., які стосувалися аналогічних правил.

Серед багатьох пунктів «Обязательных постановлений» і «Технических условий» слід відзначити головні, що не втратили актуальності й зараз:

– обов’язковість приєднання до каналізації садиб, де по вулицях прокладено каналізаційну мережу з ліквідацією вигрібних ям;

– приєднання до міської каналізації можливе тільки за попереднім дозволом Міської Управи та за наявності затвердженого Управою проекту, виконаного згідно з Технічними умовами;

– регламентовані вимоги до стічних вод, що дозволені до скиду в мережу каналізації;

– на випусках житлових садиб та інших абонентів в колодязях мають бути встановлені спеціальні ґрати для затримання забруднень. Очищення цих ґрат має здійснюватися регулярно за рахунок абонента; зазвичай це щоденно здійснював двірник. А за роботою двірників наглядав поліцейський чин – околоточний наглядач, який мав право штрафувати порушників;

– каналізування підвальних приміщень, які можуть підтоплюватися стічними водами, можливе лише за умови встановлення на випуску каналізації запірної засувки.

Крім того, Правилами передбачався ряд інших, безумовно, доцільних заходів і умов, що дозволяли нормально експлуатувати міську каналізаційну мережу. Наприклад, допускалося застосування в зовнішніх мережах каналізації труб діаметром 3 та 4 дюйми і трійникове («сліпе», без колодязів) підключення. Однак слід не забувати, що вимагалося обов’язкове застосування дворових ґрат. Для повної характеристики цього періоду не зайвим буде звернути увагу на фінансову діяльність Товариства каналізації. Не секрет, що під час заснування та будівництва перших споруд каналізації отримання вагомих прибутків вважалося досить проблематичним, що, звичайно, охолоджувало наміри підприємців і громадян акціонерів.

Для прикладу наведемо деякі розділи й статті Річного фінансового звіту Київської міської управи за 1913 р., що стосувалися каналізаційного господарства:

Інвентаризація на 1 січня 1914 р., млн. руб.:

Вартість старої каналізаційної мережі, будинків і споруд – 1,0;

Вартість нової мережі і споруд – 2,5;

Третя черга каналізації – 0,1;

Випуск у р. Дніпро – 0,35;

Машини – 0,09.

_______________________

Разом: 4,04.

Облігаційні позики:

4. 0,5 % – на достроковий викуп каналізації (облігаціями по 100 руб.) – 100 тис. облігацій.

Сума позики – 1 млн. руб.

5. Відсоток – на спорудження каналізації та брукування вулиць (облігаціями по 187 руб. 50 коп.) – 18 666 облігацій на суму 348 875 руб.

Рахунок № 48

Фонд на викуп акцій колишнього каналізаційного товариства. На 1 січня 1913 р. міських облігацій XVI позики було на суму 2700 руб. В 1913 р. видано міських облігацій для обміну на акції на суму 600 руб. Залишок на 1 січня 1914 р. – 2100 руб.

Доходи:

Міської управи від казенних та приватних установ за користування каналізацією:

– в основному районі та районі нової каналізації – 19 315 руб.,

– недоїмки – 17 720 руб.

Видатки:

– утримання каналізаційного відділу Міської управи – 3 356 руб.

– утримання міських архітекторів, інженерів і персоналутехнічного нагляду:

– по каналізаційному відділу:

план 1913 р. – 3 420 руб.;

видатки 1913 р. – 1 550 руб.;

– експлуатація мережі:

план 1913 р. – 138 204 руб.;

видатки 1913 р. – 157 461 руб.

Надходження за прочищення дворової мережі – 6 604 руб.

Аналіз цих основних статей фінансового звіту дає підстави вважати, що експлуатація каналізації міста на той період була справою збитковою і дотувалася містом. Чи не правда, досить знайома ситуація!

(Далі буде)

Автор: В.В.Кобзар